FacebookTwitterПідписатися на RSS

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у комунальному закладі позашкільної освіти

« Підлітковий клуб « Сучасник»» Тупичівської сільської ради

І.Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти КЗПО « Підлітковий клуб « Сучасник»» (далі – клуб) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту». Система забезпечення якості освіти складається із системи забезпечення закладом якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти .

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі позашкільної освіти розбудовується на виконання статті41 Законів України «Про освіту» та « Позашкільну освіту», для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО базується на таких принципах:

· автономія закладу освіти;

· академічна доброчесність;

· академічна свобода;

· гнучкість та адаптивність системи освітньої діяльності;

· гуманізм;

· забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

· забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема й за ознакою інвалідності;

· демократизм;

· державно-громадське управління;

· доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· людиноцентризм, дитиноцентризм;

· постійне вдосконалення освітньої діяльності;

· свобода вибору видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

· урахування впливу зовнішніх чинників;

· цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освітиу клубі є гарантування якості освіти; формування довіри громади до ЗПО; постійне й послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти в закладі покладається на директора закладу.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості позашкільної освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти базується на принципах:

· принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

· принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

· принцип розвитку, що виходить із необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі включає:

· стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

· планування освітнього процесу;

· система й механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника закладу;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

· створення в позашкільному закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

· інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами клубу.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти клубу є:

· оновлення нормативно-методичної бази для забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;

· постійний моніторинг змісту освіти;

· спостереження за реалізацією освітнього процесу;

· моніторинг технологій навчання;

· моніторинг ресурсного потенціалу ;

· моніторинг управління ресурсами та процесами;

· спостереження за станом соціально-психологічного середовища ;

· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

· здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти і науки, рішень педагогічної ради закладу;

· експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників закладу;

· вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з оширення передового педагогічного досвіду й усунення недоліків;

· збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педагогічних та методичних рад, оперативних нарад;

· аналіз результатів реалізації наказів та розпоряджень у закладі;

· надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

· інформаційно-аналітична;

· контрольно-діагностична;

· корективно-регулятивна;

· стимулююча.

Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

· освітній процес (навчальні заняття гуртків);

· результати виховної діяльності;

· методична робота;

· робота з батьками.

Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

· адміністрація: керівник клубу;

· особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов’язками.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за:

· виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;

· використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;

· реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотриманням затверджених навчальних графіків;

· реалізацією права вихованців на отримання якісної позашкільної освіти;

· веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали обліку та планування роботи гуртків, плани занять керівників гуртків);

· організацією учнівського самоврядування;

· профілактикою булінгу серед вихованців;

· попередженням дитячого травматизму;

· дотриманням Статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших локальних актів закладу;

· охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;

· виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

· станом методичної роботи;

· роботою навчальних кабінетів та майстерень;

· раціональним використанням наочного приладдя, ТЗН, ІКТ-технологій;

· станом спільної роботи клубу та громадськості;

· іншими питаннями в межах компетенції адміністрації клубу.

Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

· анкетування;

· тестування;

· соціальне опитування;

· моніторинг;

· спостереження;

· вивчення документації;

· відвідування та аналіз занять;

· бесіда про діяльність вихованців;

· результати освітньої діяльності вихованців.

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

· спостереження;

· усне опитування;

· письмове опитування;

· комбінована перевірка;

· бесіда, анкетування, тестування;

· перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти):

· тематична(глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці керівниа гуртка);

· фронтальна(усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

· персональна(має місце як при тематичному, так і при фронтальному контролю);

· узагальнююча(фронтальна).

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

· визначення мети контролю;

· об’єктів контролю;

· складання плану контролю;

· інструктаж учасників;

· вибір форм і методів контролю;

· констатація фактичного стану справ;

· об’єктивна оцінка цього стану;

· висноки, що випливають з оцінки;

· рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

· визначення строків для ліквідації недоліків або повторного контролю.

Директор відповідає за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та здійснює контроль за її діяльністю. Координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти особа, призначена директором . Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації та окремі фахівці.

Підстави для проведення контролю:

· атестація педагогічних працівників;

· плановість контролю;

· перевіра стану справ для підготовки управлінських рішень.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:

· мета контролю;

· строки;

· склад комісії;

· яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, перевірена документація, проведені співбесіди і консультації);

· констатація фактів, що виявлені;

· висновки;

· рекомендації або пропозиції;

· де підведені підсумки контролю (засідання МО, нарада при директорові, індивідуально тощо).

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

· знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

· знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;

· вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

· проводяться засідання педагогічної ради, наради при директору, робочі наради з педагогічними працівниками;

· результати перевірок можуть враховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор позашкільного закладу за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

· про видання відповідного наказу;

· про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу;

· про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

· про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

· про заохочення працівників;

· інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються на навчальний рік відповідно до перспективного плану роботи закладу задля отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників.

Забезпечення наявності ресурсів для організації освітнього процесу

ЗПО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

· Державним стандартом освіти;

· типовими освітніми програми;

· статутом закладу освіти;

· стратегією розвитку закладу освіти;

· річним планом роботи закладу освіти;

· освітньою програмою закладу освіти;

· штатним розписом закладу освіти;

· календарно-тематичним плануванням;

· методиками й технологіями організації освітнього процесу;

· методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

· системою матеріального та морального заохочення;

· планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ІІІ. Система та механізми академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

· надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

· посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

· надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

· академічний плагіат –оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших творів без зазначення авторства;

· самоплагіат –оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

· фабрикація –вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

· фальсифікація –свідома заміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

· списування –виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

· обман –надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

· хабарництво –надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

· необ’єктивне оцінювання –свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗПО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· відмова у присвоєнні кваліфікаційної категорії;

· позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

· відмова у присвоєнні педагогічного звання;

· позбавлення присвоєного педагогічного звання;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Принципи, норми етики та академічної доброчесності визначено у Кодексі про академічну доброчесність учасників освітнього процесу підоіткового коубу, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2021 року і розміщеного на офіційному сайті закладу.

ІV.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентснісна освітазорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього процесу, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця.

Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання вихованців закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

Пізнавальні компетентностіпередбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля.

Практичні компетентностіпередбачають формування різноманітних техніко-технологічних умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

Творчі компетентностіпередбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

Соціальні компетентностіорієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

· контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;

· навчальна – організація підсумкової роботи, яка сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

· діагностуюча та коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час освітнього процесу, виявлення прогалин у знаннях дітей та внесення педагогом певних коректив;

· стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває у вихованців відповідальність, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;

· виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.

Оцінювання знань, умінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий).

Рівень-сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:

· початковий рівень(репродуктивний) – відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми; вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;

· середній рівень –вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;

· достатній рівень –вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; уміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Дає повну, правильну, логічну, обгрунтовану відповідь, хоча іноді бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;

· високий рівень –знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими і системними; уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань; вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога.

Рівневі показники оцінювання знань вихованців – це є перша складова ефективності освітньої діяльності гуртківців.

Участь у масових заходах відповідно до напряму свого гуртка, та їх досягнення – це друга складова якісної роботи вихованців.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, зафіксованим для кожного гуртка його навчальною програмою.

1. V.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1.Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2.Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3.Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5.Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку.

1.6.Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.

Вимога2.Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2.Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1.Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2.Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок.

3.3.У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1.Педагогічні працівники під час педагогічної й наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2.Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Процедура оцінювання діяльності педагогічного працівника включає в себеатестацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти».

Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти

І – високий рівень ІІ – середній рівень ІІІ – низький рівень
Педагог застосовує знання на практиці, володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики: вміє оцінювати свою діяльність у контексті інноваційної позашкільної педагогіки. Творчо використовує наукові й практичні досягнення. Педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, частково володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкільної педагогіки. Не завжди вміє творчо використовувати наукові й практичні досягнення. Педагог не вміє оцінювати свою педагогічну діяльність. На низькому рівні володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не використовує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності.
Педагог добре обізнаний з державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти, досконало володіє методикою проведення сучасних занять. Розуміє значення досягнень інноваційної вітчизняної і світової наукової та народної педагогіки, передового педагогічного досвіду. Педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти, на належному рівні володіє методикою проведення сучасних занять, але іноді має труднощі у визначенні їх головних завдань. Знає досягнення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може застосовувати їх у своїй діяльності. Педагог недостатньо обізнаний із державними нормативними документами у галузі позашкільної освіти, погано орієнтується в питаннях інноваційної педагогіки, не до кінця осягнув її методологічну основу. Недостатньо знає досягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий педагогічний досвід, не може виробити інноваційний стиль діяльності.
У педагога добре сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, вироблений інноваційний стиль роботи, він використовує досягнення вітчизняної педагогіки, запроваджує диференційно-діагностичну систему в освітньому процесі У педагога в основному сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, але інноваційний стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки, запровадження диференційно-діагностичної системи в освітньому процесі. У педагога недостатньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, він може виробити інноваційний стиль роботи, не вміє використовувати досягненння вітчизняної та світової педагогіки, не може запроваджувати диференційно-діагностичної системи в освітньому процесі.

Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у масових заходах відповідно до напряму гуртка, їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках, фестивалях.

1. VI.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівниказакладу позашкільної освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу позашкільної освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень:

· створення умов для перходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

· раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

· забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

· визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;

· правильне й найбільш ефективне використання навально-матеріальної бази Центру та створення сприятливих умов для її поповнення та оновлення в сучасних умовах;

· забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

· створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:

· прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

· забезпечувати відкрите керівництво;

· вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі й завдання;

· організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

· працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

· постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу позашкільної освіти визначається такими чинниками:

· рівнем його компетентності;

· обраною концепцією власної діяльності;

· рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Центру неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного контролю за діяльністю закладу позашкільної освіти є:

· найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

· сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

· посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

· забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

· визначення відповідності займаній посаді;

· стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

· підготовчий етап

на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рівень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані;

· основний етап

включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником закладу освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами само експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат у Центрі та рівень умінь гуртківців; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків надання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висновків та пропозицій;

· підсумково-корекційний

глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизи та прогнозування розвитку Центру;

· регулятивно-корекційний

VII. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання. Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання. Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок. Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль. Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

VIII. Заключні положенняОднією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.

Кiлькiсть переглядiв: 136

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.